Київський Центр Сучасного Мистецтва «ДАХ» відкрито 12 листопада 1994 року людиною, яка на той момент не пов’язувала свою долю із наміром серйозно займатись театром і мистецтвом. Створене він називав «готелем мистецтв», своєрідним відкритим майданчиком на ім’я «ДАХ», символом якого став равлик, що «повзе схилами Фудзі», «тихо до самої вершини», – вона і стала не лише символом, але й образом принципів, закладених у суть цього шансу/

За вісімнадцять років існування такого багато в чому експериментального театрального майданчика як «ДАХ», у різноманітності різних художніх і освітніх ініціатив, проб, помилок і досягнень, чітко простежується певна тенденція, яка стала творчим кредо художнього керівника Центру, театрального режисера і продюсера Влада Троїцького.

Це досвід пошуку «динамічного синтезу» різних методів акторського й режисерського мистецтва, а також художніх форм втілення творчого задуму. І одним із таких джерел , з яких черgається творча енергія і глибинні мислеформи є звернення до української музичної традиції, спроба дати нове життя первинно властивій їй театральності.

Головним скарбом театру завжди був і залишається актор. Який він – актор «ДАХу»? У чому його самобутність? Це творча особистість, яка зробила свій свідомий вибір авторської участі в театральній історії, передусім такої, що досліджує духовні витоки творчості і гри.

Сьогоднішнє стратегічне завдання «ДАХу» – активна взаємодія із державними й комерційними художньо-освітніми структурами з метою змінити культурну ситуацію, яка склалась в Україні, в бік більшої відкритості до творчого діалогу, експерименту, до розвитку нових форм театральної організації, а саме – створення поліфункціональних відкритих площин сучасного мистецтва, інноваційних систем театральної освіти, повноцінної видавничої бази театру тощо…